В палітрі безкрилих людей

В палітрі безкрилих людей
Немає прозорої фарби,
Немає шалених ідей,
Немає занедбаних справ,
Немає безсонних ночей
В житті безкрилих людей.
Безкрилі люди як дім,
В якому немає вікон;
Вони програмують життя
І оптимізують мрії.
Шляхи безкрилих людей
Не мають таємних порогів,
Біжать прямісінько й рівно
До такого ж прямого гробу.
Безкрилі чоловіки
Й безкрилі аморфні жінки́
Ви ж маєте наче все,
Ви ж знаєте наче все, –
То йдіть собі, куди йшли.
Безкрилі обрубки життя,
Токсична безликість у діях
Суворо щочетверга
Робить щодалі безкрилих.
Не хочу зізнатися дійсності,
І знати на неї не хочеться.
Не стигнуть криштальні тлумачення
В серцях цього покоління.
Не знати того, що сталося,
Не вірити в те, що бачила.
Лишається тільки пробачити
Свої утопічні видіння.
Які ідеали є вірні?
Мої безкінечно руйнуються
запекло болюче колючими
не злими, коли наче мирні,
Безкрилими та плюючими.

06.05.2019 (с)

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

17 − 7 =