Мені просто так хочеться вірити
знову вміти,
І тихо собі посміхатися,
знову радіти,
Знову обирати сонячні й
теплі фарби,
Знову збирати обійми
та берегти їх як скарби.

Знову підняти голову, розправити плечі
як крила,
Не відвертатись, а просто так,
разом із своїм вітрилом
Стрибнути та відірватися
високо в небо
над містом,
В хмари зануритись повністю,
щоби відчути той присмак.

Щоб відірвало і голову,
й мозок,
і мову,
Щоб після всіх цих років
стати
живою
Знову.

12.09.2017