Коли…

Болісно зізнаватись собі, щоб з собою від себе втекти.
Болісно програвати, коли навіть не знав, що грав.
Важко стріляти в повітря, коли більше не маєш мети,
Та недоречно розпочинати, коли вбито останній цвях.

Несамовито пірнати в калюжу, в якої немає води;
Не занедбати прекрасне, чисте та вічне сяйво душі.
Декілька рухів простих можуть змити усі сліди.
Декілька слів дурних — зламати найщирші вірші.

Легко тримати зброю, коли знаєш, що вже переміг.
Легко лупити в труп, який не насниться тобі.
Болісно битися в дзеркало залишками чорних днів,
Болісно жити, коли в середині ти вже давно не живий.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s