Розтріскуєшся як папірус,
Транспарентний ламки́й альманах,
Проклятий зимовий вірус
Заховався в нейронних шляхах.

Ти не віриш, що буде легше
Світ – крихкий, і ми разом з ним.
Наші анорексичні плечі
Більшe не потребують рим.

Зачерпни нам надії в долоні
Грамів триста. І закам’яній!
Було надто замало любові
У минулому недожитті.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s