В моєму наплічнику — все, що врятує:
Є сіль і вода, цигарки та вино,
Вірші про свободу, вірші про сумлінність,
Вірші про надію, вірші про любов.
Є дещо згадати,
Є дещо про море,
Є дещо про співи лелек над лиманом, —
Над тим, що в Азові прикинувся п‘яним
Безмежно рожевим м‘яким будяком.
Є дещо про гори,
Зелені й не дуже,
(Я встигла в усіх них в свій час зазирнути),
Є дещо про шахти, про схили, про вроду,
Про рідну оселю, твою та мою.
Є дещо про морок,
Кровавий та чорний
(Я теж там була, ти там був не один).
Залишився навіть той галас, той сморід
У слоїку у потаємному гаманці.
Є дещо про вічне,
Про тих, хто не з нами
(Чи ти тут один, хто своїх хоронив)
Відкрий й зазирни й той — перший справа —
Там пісні з останніх братерських листів.
Є дещо про мову, —
Зібрання палючих
Священних та виважених словників,
І вже 29 запасок незламних,
Й попереду безліч пекучих років.
В моєму наплічнику знайдеш опору,
І рухи наступних усіх поколінь,
І дещо важливе, вино знайдеш й воду,
І те, що ти дуже давно загубив.
26-03-2020
